1. Навіщо потрібен tie-breaker і чому він застосовується лише коли обидві країни вже визнали вас резидентом (типова помилка: стрибати до конвенції, не перевіривши внутрішні критерії).

2. Стаття 4(2) Модельної конвенції ОЕСР: чотири сходинки каскаду — постійне житло → ЦЖІ → місце звичайного проживання → громадянство → взаємне узгодження.

3. «Постійне житло у розпорядженні»: чому квартира в Києві, де ви не живете 3 роки, все одно рахується; чи рятує здача в оренду; що з житлом, наданим безоплатно родичами.

4. ЦЖІ у tie-breaker vs ЦЖІ у внутрішньому законодавстві — це не одне й те саме: Коментар ОЕСР, критерії, іноземна судова практика.

5. «Habitual abode» (місце звичайного перебування): як рахувати, за який період, і чому класичні «183 дні» тут ні до чого.

6. Хто застосовує tie-breaker на практиці: ви самі при декларуванні? податковий орган? суд?

7. Сертифікат податкового резидентства: що він доводить, що НЕ доводить, як його отримати в Україні та в країнах ЄС, і чи можна мати два сертифікати одночасно.

8. Доказова база резидентства: який «портфель документів» має зібрати людина вже сьогодні на випадок спору через 2 роки (чек-лист).

9. Кейс-розбір №2: IT-спеціаліст, контракт з естонською компанією, живе між Іспанією та Україною 50/50, житло є в обох країнах. Проходимо всі сходинки tie-breaker.

10. Процедура взаємного узгодження (MAP) як остання інстанція — що це, скільки триває, чому це не для всіх; і які слабкі місця

1. Базова логіка розподілу прав: країна джерела оподатковує першою (але обмежено), країна резидентства оподатковує все, але зобов’язана «прибрати» подвійність. Чому ця система працює на папері краще, ніж у житті.

2. Зарплата за наймом (ст. 15 МК ОЕСР): правило 183 днів, яке часто розуміють неправильно — три кумулятивні умови, роботодавець-нерезидент, віддалена робота на українського роботодавця з-за кордону.

3. Доходи ФОП/самозайнятих: чому український ФОП 3-ї групи, який фізично знаходиться у Берліні, — це, з точки зору Німеччини, для більшості випадків німецький підприємець із усіма податковими наслідками, незалежно від резидентства (permanent establishment).

4. Пасивні доходи: дивіденди, проценти, роялті — ставки утримання за конвенціями, як працює relief at source vs refund.

5. Інвестиційні доходи: продаж цінних паперів, крипта, нерухомість — хто має право оподаткувати capital gains і чому тут найчастіше виникає непомічене подвійне оподаткування.

6. Методи усунення подвійного оподаткуввання: exemption vs credit — як вони працюють арифметично.

7. Обмеження податкового кредиту на іноземні податки в Україні: довідка про сплачений податок, апостиль/легалізація, перерахунок за курсом НБУ, ВЗ.

8. Потрійне оподаткування: соціальні внески як третій гравець — коли виникає обов’язок сплати ЄСВ в Україні + соцвнесків у країні проживання одночасно, сертифікат A1, і чому угоди про соцзабезпечення ≠ податкові конвенції.

9. Кейс-розбір №3: українка на польській umowa o pracę + залишила активний ФОП в Україні + отримує дивіденди від українського ТОВ. Розкладаємо всі доходи по обох країнах.

10. Алгоритм структурних рішень податкового планування— зміна форми отримання доходу, релокація джерела, використання угод, тощо

1. Механіка CRS-обміну: хто звітує (банки, брокери, страхові, пенсійні фонли, інвестфонди, тощо), про що звітує, кому і коли — річний цикл обміну.

2. Ключовий момент: банк визначає вашу податкову юрисдикцію сам — за self-certification та індикаторами. Що ви написали банку у 2022-му і куди тепер направлятимуться ваші дані.

3. Україна в CRS: перші обміни, що ДПС уже отримала, як виглядає обробка цих даних і перші «листи щастя» українцям.

4. Дзеркальний бік: що Україна відправляє про рахунки нерезидентів — і чому українець-«резидент Польщі» тепер прозорий для польської скарбівки.

5. Типові конфлікти: банк вважає вас резидентом однієї країни, ви декларуєте себе резидентом іншої, а фактично живете у третій. Що з цим робити і чим загрожує неоновлена self-certification.

6. CARF: автоматичний обмін щодо криптоактивів — хто звітуватиме (біржі, кастодіани, деякі DeFi-оператори), з яких періодів, і чому «крипта = анонімність» офіційно закінчилась.

7. DAC7/DAC8 та платформи: Airbnb, OLX-подібні маркетплейси, фріланс-платформи — доходи, які вже звітуються автоматично в ЄС.

8. Взаємодія обміну і резидентства: як дані CRS стають тригером перевірки статусу й податкових наслідків.

9. Кейс-розбір №4: у людини рахунки в Україні, Польщі та Revolut (Литва), крипта на Binance. Складаємо пазл: хто, що, кому і коли про неї відзвітує.

10. Робота над помилками: добровільне розкриття, виправлення минулих періодів, легалізація «сірих» доходів, тощо

1. Робочий інструмент: чек-лист самодіагностики з ~30 питань —спільно заповнюється в реальному часі.

2. Крок 1: визначаємо резидентство за внутрішніми критеріями кожної «своєї» країни.

3. Крок 2: якщо подвійне — проганяємо себе через tie-breaker, фіксуємо слабкі місця доказової бази.

4. Крок 3: інвентаризація доходів за джерелами і країнами — хто про який дохід уже знає або дізнається через обмін.

5. Крок 4: перевірка декларативних обов’язків у кожній країні (КІК-звітність, декларування активів й рахунків).

6. Розбір 4–5 типових профілів (збираємо з попередніх блоків): «мама з дітьми в Польщі», «айтівець-кочівник», «ФОП-релокант», «сім’я, розділена кордоном», «власник бізнесу з КІК-хвостом».

7. Світлофор ризиків: зелена зона (нічого не робити), жовта (моніторити і збирати документи), червона (діяти зараз) — самодіагностика власних зон.

8. Податковий календар: ключові дедлайни декларування в Україні та основних країнах ЄС.

9. Топ-10 помилок українців, яких можна уникнути безкоштовно.

10. Доцільність залучення консультанта: коли можна обійтись самостійно, а коли потрібний експерт